Індивідуальна навчальна програма учня з порушеннями інтелектуального розвитку

Автор - практичний психолог КУ "Інклюзивно-ресурсний центр № 3" Миколаївської міської ради, доктор філософії в галузі соціальних та поведінкових наук Дмитро Вікторович Прасол джерело

 

Складання модифікованої програми викликає найбільші острахи і питання (ЯК модифікувати, ЩО модифікувати, ЯКІ предмети і на основі ЧОГО можна ПРИБРАТИ, а які буде достатньо лише АДАПТУВАТИ, ЯКІ НАВЧАЛЬНІ МЕТОДИ використовувати, НА ЧОМУ базувати такі зміни, ЩО З індивідуальним навчальним ПЛАНОМ?? і т.д. і т.п.). Питання, питання, питання... У тому числі і для мене, оскільки, як вже зазначав, більш-менш чітких інструкцій щодо процедури створення і структурної побудови такої програми просто не існує (принаймні з часу мого останнього допису ніхто з колег, на жаль, не поділився). Відповідно, і для мене самого був потрібен час для того, щоб здійснити розробку подібної референсної програми. За цей час врахував деякі нюанси і зробив невеликі косметичні правки в оформленні індивідуальної навчальної програми (які відмічу у подальшому в процесі роз’яснення). І знову у черговому дописі спробую надати СВОЄ БАЧЕННЯ того, як саме створювати індивідуальну навчальну програму для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку на конкретному прикладі. Тож представляю для ознайомлення і використання СВІЙ ДОСВІД побудови такої програми як від практичного психолога і фахівця-консультанта інклюзивно-ресурсного центру.

Наголошую на словах СВОЄ і СВІЙ не для хизування. А для розуміння того, що це не кінечний варіант. Тож чи ІДЕАЛЬНА така модифікована програма? Звичайно, НІ. Чи ПОТРІБНО буде її УДОСКОНАЛЮВАТИ? Звичайно, ТАК – думаю, варто і потрібно. Тому буду радий почути від шановних колег конструктивну критику і пропозиції. І ще одне, як озвучив побоювання частини педагогів один мій вельмишановний колега, чиє уболівання за справу інклюзії мені дуже імпонує, у своїх прикладах я намагаюсь НЕ УСКЛАДНЮВАТИ процес розробки індивідуальних навчальних програм, але ПРОПИСАТИ його більш-менш ДЕТАЛЬНО. Надмірної громіздкості намагаюсь уникати, але на остаточну «поліровку» алгоритму і чіткої структури потрібен час і досвід. Тому поки що якось так.

Ще один момент, який хочу відмітити (оскільки таке питання піднімалося у коментарях), у мене немає, принаймні поки що, окремих прикладів індивідуальних навчальних програм (адаптованих чи модифікованих) для 5, 6, 7 і т.д. класів. Сама назва – ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА – свідчить про те, що РОЗРОБЛЯЄМО ми її НЕ ПІД КОНКРЕТНИЙ КЛАС, а ПІД КОНКРЕТНОГО УЧНЯ (враховуючи категорію ООП і типи труднощів, з якими стикається здобувач освіти, сильні і слабкі сторони дитини). УНІВЕРСАЛЬНИХ програм НЕ ІСНУЄ, інакше б вони НЕ називалися б індивідуальними. Для цього є ТИПОВІ, а вони вже прописані в наказах МОН України і на них ми маємо спиратися у процесі розробки індивідуальних навчальних програм. Структурно, скажімо, для п’ятикласника індивідуальна навчальна програма має бути подібною до викладеної у попередньому дописі чи сьогоднішньому, але в ній уже мають активно залучатися вчителі-предметники до роботи асистента вчителя (узгодження календарно-тематичного планування, характеру адаптацій чи модифікацій тощо в рамках того чи іншого навчального предмету – тут уже важлива робота адміністрації закладу щодо роз'яснення педагогам необхідності такої співпраці, бо може бути спротив і небажання у предметників).

У файлі за посиланням читачі знайдуть МІЙ ВАРІАНТ оформлення такої модифікованої програми (МОП) для здобувача освіти з порушеннями інтелектуального розвитку, а також відповідно розроблений на її основі модифікований індивідуальний навчальний план (ІНП).

Спираючись на свій досвід створення адаптованих індивідуальних навчальних програм, було створено модифіковану індивідуальну навчальну програму для учня з порушеннями інтелектуального розвитку. Загальний обсяг останньої – 22 сторінки. Дещо більше, ніж ті 15 сторінок, про які я писав у попередньому дописі. Це сталося, тому що я: ПО-ПЕРШЕ, намагався більш-менш розширено описувати кожний навчальний предмет; ПО-ДРУГЕ, при описі індивідуальної навчальної програми я час від часу робив невеликі ремарки і пояснення, які слід прибрати; ПО-ТРЕТЄ, у описі «Фізкультурна освітня галузь» було зазначено, що предмет «Фізична культура» виключено (це дійсно так у реальному варіанті для учня з ООП через стан здоровʼя, однак нижче доданий також варіант для учня, який за станом здоровʼя цілком може відвідувати уроки фізичної культури – для прикладу). Оптимізація окреслених трьох моментів призведе до зменшення початкового обсягу програми до приблизних 15 сторінок. Нарешті, на останній (23 сторінці) – варіант індивідуального навчального плану згідно розробленої модифікованої програми.

Описую у подробицях, щоб колеги розуміли ХІД моїх ДУМОК і ПРИЧИНИ того чи іншого ВИБОРУ під час РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ.

Знову ж таки зазначу, що у наведеному прикладі прізвище, ім’я та по батькові учня, місто, освітній заклад і стать здобувача освіти змінені для збереження конфіденційності інформації про дитину з ООП. У той же час категорія особливих освітніх потреб, рекомендована освітня програма та елементи опису розвитку учня (частини характеристики) є дійсними для того, щоб створити відносно реалістичну референсну індивідуальну навчальну програму під конкретного учня.

Одже, маємо учня з наступною визначеною категорією особливих освітніх потреб від ІРЦ – це «Дитина з епілепсією. Розлад психологічного розвитку органічного ґенезу. Порушення інтелектуального розвитку».

Рекомендована освітня програма – Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня з корекційно-розвитковим складником для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку.

Деяка інформація медичного діагнозу: ідіопатична епілепсія. Великий судомний напад. Розлад психологічного розвитку органічного ґенезу.

Додаткова інформація з характеристики від учителів про дитину:

«дитина має короткочасну памʼять, не засвоює разом з дітьми програму. Потребує значних зусиль, щоб чогось досягти. І зараз ми працюємо над програмою 1 класу, а навчаємось у 3 класі. Предмети математика, українська мова та літературне читання потрібно обов’язково модифікувати. Петро не встигає разом з класом засвоїти матеріал. Має медичну довідку про звільнення від уроків фізичної культури. На уроках ЯДС, образотворче мистецтво та музичне мистецтво працює разом з учнями та асистентом. Завдання уроку виконує з допомогою. Слухає пояснення вчителя, а практичні завдання виконує з допомогою асистента. Роботи відрізняються від робіт його однолітків. Вивчити пісню на памʼять не може, але виконує ритмічні рухи під музику. Відповідно до його розвитку добираються завдання».

Структурно розроблена індивідуальна (модифікована) навчальна програма аналогічна такій у попередньому дописі з невеликими правками і доповненнями. Однак має низку відмінностей, зумовлених самим характером її сутності – МОДИФІКАЦІЇ, а не АДАПТАЦІЇ.

 

Отже, пройдемося коротко по структурі програми:

 

1) ВСТУПНА ЧАСТИНА складається з наступних БЛОКІВ (їх використовую для кращого роз’яснення структури):

- БЛОК ПЕРШИЙ (це перші три абзаци) містить інформацію про рекомендовану освітню програму, на базі якої створювалася індивідуальна навчальна програма здобувача освіти з порушеннями інтелектуального розвитку. Включає інформацію про Типову освітню програму закладу освіти, за якою працює школа, із зазначенням МОДИФІКОВАНОЇ частини – це 3 клас. Нарешті, включає Типову освітню програму початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку (із зазначенням відповідного наказу МОН України).

Це потрібно для того, щоб асистент учителя / учитель могли пояснити, на основі чого здійснюються КОНКРЕТНІ модифікації під час навчального процесу у ЗЗСО і мали системне уявлення про загальний напрямок, стратегію роботи;

- БЛОК ДРУГИЙ (четвертий абзац) містить загальну інформацію про характер модифікацій у програмі. Адже, як вже зазначалося, основними принципами модифікації є (див. два останніх попередніх дописи), а це значить, що частина навчальних предметів, вивчення яких викликає найбільші ТРУДНОЩІ, будуть МОДИФІКОВАНІ (якісно змінені), інші, які даються ЛЕГШЕ – АДАПТОВАНІ, ще якась частина навчальних предметів – ВИЛУЧЕНА. Нарешті, можливий і той варіант, що певна частина предметів за умови порушень інтелектуального розвитку легкого ступеня без супутніх комбінованих порушень МОЖЛИВА (не завжди, але як варіант) для вивчення БЕЗ ЗМІН – за Типовою освітньою програмою закладу освіти, за якою працює школа.

Зокрема, в наведеному прикладі вказано, що модифікації потребують, такі навчальні предмети, як «Математика», «Українська мова», «Літературне читання», «Інформатика». До речі, у початковому запиті звучала потреба щодо модифікації лише трьох перших предметів, але моє РОЗУМІННЯ того, що «Інформатика» і «Математика» мають багато спорідненого, у тому числі і щодо труднощів вивчення учнем з ООП, а також що при вивченні «Інформатики» школяр має опрацьовувати значні обсяги абстрактних теоретичних понять, логічних конструкцій (з чим у учня труднощі), ДОДАВ цей ПРЕДМЕТ до таких, що потребують модифікації.

Серед виключених предметів (які потребують звільнення) вказав «Фізичну культуру» (що зумовлено станом здоровʼя, відображеним у медичному діагнозі) і «Іноземну мову» (відповідно до Державного стандарту початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, а також Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку). У подальшій ОСНОВНІЙ ЧАСТИНІ в таблиці характер змін стосовно того чи іншого навчального предмета відобразив біля назви кожного предмета (модифіковано, адаптовано або виключено);

- БЛОК ТРЕТІЙ (п’ятий абзац) містить коротко окреслені мету та задачі корекційно-розвиткового складника програми, наявність котрого була зазначена у рекомендованій освітній програмі у першому абзаці Вступної частини. Формулювання мети в програмі має визначати очікувані результати навчання і відповідати обов’язковим результатам навчання освітньої галузі/освітніх галузей на рівні початкової (або базової) середньої освіти;

- БЛОК ЧЕТВЕРТИЙ (шостий і п’ятий абзаци) містить стислу інформацію про результати і форми навчання, принципи і пріоритети викладання (у колег вони можуть відрізнятися від прописаних мною);

- нарешті, БЛОК ПʼЯТИЙ (останній абзац) містить опис вертикалі у структурі індивідуальної навчальної програми, яка представлена трьома ключовими компонентами – це очікувані результати навчання, зміст навчальних предметів та види навчальної діяльності, що знайшли своє відображення наступному, другому структурному компоненті індивідуальної навчальної програми – це основна частина.

Під час проведення семінарів для слухачів помітив,що легше роз’яснювати сутність і структуру Вступної частини, якщо все ж таки виділяти напівжирним шрифтом основні поняття, що і було зроблено мною у прикріпленому документі. Наприклад, це такі поняття, як: Типова освітня програма, Програма-донор для модифікації, Принципи організації навчання, Результати навчання і т.п. Все це побачите у документі за посиланнями.

ПРИКЛАД ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ

Індивідуальна навчальна програма здобувача освіти розроблена згідно рекомендованої Типової освітньої програми (ТОП) закладів загальної середньої освіти І ступеня з корекційно-розвитковим складником для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку.

Типова освітня програма: Типова освітня програма за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.). Модифікована частина – за 3 клас.

Програма-донор для модифікації: Типова освітня програма початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку – див. Наказ МОН України № 467 від 01.04.2020 р. «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку».

Типова освітня програма початкової освіти СЗЗСО для дітей з ООП окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами (розробленим на основі Державного стандарту початкової загальної освіти), що визначає оптимальний зміст та обсяг навчального навантаження для дітей з ООП у поєднанні з корекційно-розвитковою роботою. Очікувані результати навчання програми (предметно-орієнтовані компетентності) модифіковані порівняно з Типовою освітньою програмою за 3-4 клас (розробленою під керівництвом Савченко О. Я.). Строки засвоєння модифікованої навчальної програми – аналогічні ТОП. Модифікація реалізується через спрощення, виключення, інтеграцію та ущільнення навчальних матеріалів, спрямована на зміну змісту і понятійної складності навчальних завдань. Модифікації піддано предмети «Математика», «Українська мова», «Літературне читання», «Інформатика». Внесені в них модифікації не зачіпають концептуальних основ організації освітнього процесу у ЗЗСО і традиційної структури уроків, властивих ТОП. Звільнення від окремих навчальних предметів здобувач освіти – потребує (предмети: «Іноземна мова» відповідно до категорії ООП, «Фізична культура» за станом здоровʼя).

Метою корекційно-розвиткової роботи з дитиною з порушеннями інтелектуального розвитку на уроках є формування пізнавальної діяльності, навчальної і предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів), емоційно-вольової сфери (зокрема, створенні позитивної мотивації до навчання), особистісному розвитку, розвитку мовлення та комунікативної діяльності, психомоторного розвитку. Завданнями корекційно-розвиткової роботи, реалізація якої є обов’язковою умовою навчання, спрямована на формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки здобувача освіти до навчання у загальноосвітній школі; формування уміння вчитися; соціально-комунікативний розвиток; формування навичок просторового і соціально-побутового орієнтування; розвиток самостійності та життєво важливих компетенцій.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами, визначено завдання, які мають реалізовуватися в рамках кожної освітньої галузі в межах індивідуальної (модифікованої) навчальної програми. Результати навчання спрямовані на формування предметно-орієнтованих компетентностей дитини з ООП як здобувача освіти. Особливістю програми є діяльнісна спрямованість навчання, що передбачає постійне включення здобувача освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також його практична спрямованість. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель / асистент вчителя організують у межах уроку або в позаурочний час. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання педагоги інклюзивного класу визначають самостійно, враховуючи пізнавальні здібності і можливості здобувача освіти, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань.

Принципи організації навчання: дитиноцентричності та природовідповідності; корекційно-розвивальної спрямованості навчання; узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів навчання; доступності і практичної спрямованості змісту (розподіл навчального матеріалу за рівнями складності); логічної послідовності та достатності засвоєння предметних компетентностей; циклічності і центричності навчального процесу; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувача освіти. МОП відбувається через зміну освітнього середовища, адаптації / модифікації навчальних підходів, модифікації навчальних матеріалів, ураховування в навчальному процесі особливостей психофізичного розвитку дитини через надання підтримки за рівнем і особливостями сприймання, протікання когнітивних процесів, зниженими інтелектуальними можливостями та емоційно-вольової сфери здобувача освіти з ООП.

Вертикаль у структурі індивідуальної навчальної програми представлена трьома ключовими компонентами: очікувані результати навчання, зміст навчальних предметів, види навчальної діяльності. Модифікація змісту навчального матеріалу проводиться з урахуванням необхідного і достатнього для засвоєння здобувачем освіти матеріалу відповідно до ТОП.

2) ОСНОВНА ЧАСТИНА має вигляд таблиці, у якій мною викладено ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ, модифікований та адаптований залежно від того чи іншого навчального предмету ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ та ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учня з порушеннями інтелектуального розвитку за освітніми галузями. Знову ж таки, я не буду надто в подробицях розписувати загальні вигляд і структуру таблиці, оскільки з ними колеги можуть ознайомитися у прикріпленому документі. Загальна структура основної таблиці відповідає такій в попередньо представленій адаптованій індивідуальній навчальній програмі з деякими додатковими правками (зокрема, характер змін стосовно того чи іншого навчального предмета відобразив біля назви кожного предмета (модифіковано, адаптовано або виключено), що дозволяє одразу побачити / зрозуміти СТУПІНЬ і ХАРАКТЕР ЗМІН в рамках окремого НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ.

В більшому ступені відрізняється зміст очікуваних результатів, зміст навчальних предметів та видів навчальної діяльності навчання здобувача освіти з порушенням інтелектуального розвитку.

Зазначу:

- в основі ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ за індивідуальною навчальною програмою взято очікувані результати навчання, відображені у типовій освітній програмі, з урахуванням категорії ООП / рівня підтримки здобувача освіти. Але, на відміну від адаптації, у разі модифікації більший акцент (особливо стосовно чотирьох виділених у Вступній частині навчальних предметів «Математика», «Українська мова», «Літературне читання», «Інформатика») вже робився на прописаному у Типовій освітній програмі початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку (пригадаємо відсоткове співвідношення змісту програм 10-30% у разі адаптацій і від 40% та більше – у разі модифікацій, що прописував ще у самому першому своєму пості). Тобто ще раз: у разі АДАПТОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ми орієнтуємось саме на Типову освітню програму закладу загальної середньої освіти, саме вона є базою; а от у разі МОДИФІКОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ми більше ОРІЄНТУЄМОСЬ саме на Типову освітньою програму початкової освіти СПЕЦІАЛЬНИХ закладів загальної середньої освіти.

Вказується кроткий перелік внесених змін-модифікацій, якщо такі є (вилучені, додані, модифікацій елементи). Зазначаємо короткий перелік внесених змін-адаптацій, якщо такі є.

НАПРИКЛАД, стосовно предмета «Математика» (модифіковано) як варіант прописано:

З роз’яснення: в основі очікуваних результатів навчання за індивідуальною навчальною програмою взято очікувані результати навчання, відображені у типовій освітній програмі, з урахуванням категорії ООП / рівня підтримки

Очікувані результати навчання індивідуальної (модифікованої) навчальної програми узгоджено з типовим переліком очікуваних результатів навчання за змістовними лінями, відображеним у ТОП за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.) із внесенням модифікацій відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

Зазначаємо короткий перелік внесених змін-модифікацій (вилучені, додані, модифіковані елементи)

В індивідуальній навчальній програмі відповідно програми-донора для модифікації особлива увага приділяється розвитку практичної математичної компетентності, що передбачає застосування (в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому й суспільному житті.

Оволодіння навичками рахунку в межах 100 в прямому і зворотному порядку, від заданого до заданого числа одиницями та десятками відпрацьовують навички практично користуватися переставною властивістю додавання, продовжують ознайомлюватися з розв’язуванням простих арифметичних задач на знаходження суми та остачі, а також із задачами на збільшення та зменшення числа на декілька одиниць. Розрізнення геометричних фігур, знання і розпізнання назв кутів, вершин і сторін.

Згідно ТОП для СЗЗСО для акцент на формуванні навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.

Формування компетентності уміння вчитися.

- у ЗМІСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ за індивідуальною навчальною програмою лежить зміст навчання, відображений у типовій освітній програмі з урахуванням категорії ООП / рівня підтримки здобувача освіти (знову ж такі, у разі модифікацій в більшій мірі орієнтуємося на ТОП спеціальних ЗЗСО для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку).

НАПРИКЛАД, стосовно предмета «Математика» (модифіковано) як варіант прописано:

З роз’яснення: в основі змісту навчальних предметів за індивідуальною навчальною програмою лежить зміст навчання, відображений у типовій освітній програмі, з урахуванням категорії ООП / рівня підтримки

Зміст навчання індивідуальної (модифікованої) навчальної програми узгоджено з типовим переліком змісту навчання, відображеного у ТОП за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.) із внесенням модифікацій відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Змістовна область освіти здобувача освіти з ООП включає академічний компонент і компонент життєвої компетенції. Навчальний матеріал максимально наближений до соціального середовища, в якому перебуває дитина. Скорочено обсяг навчально го матеріалу, зменшено кількість тем з навчального предмету.

Зазначаємо короткий перелік внесених змін-модифікацій за змістовними лініями (вилучені, додані, модифіковані елементи)

Згідно Державного стандарту початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку у змісті математичної освітньої галузі наявні зміни:

- вводиться змістова лінія «Дочислові уявлення та поняття»;

- змістова лінія «Числа. Дії з числами. Величини» замінюється на змістову лінію «Числа і арифметичні дії над ними»;

- змістові лінії «Математичні вирази. Рівності. Нерівності» та «Сюжетні задачі» спрощуються до змістової лінії «Арифметичні задачі»;

- максимально спрощується змістова лінія «Робота з даними».

Наявні змістовні лінії:

«Дочислові уявлення та поняття» (за потреби)

формування уявлень про кількість, властивості предметів: уміння порівнювати групи предметів за кількістю; виділяти з групи предметів один чи декілька предметів, яким властиві певні ознаки (форма, розмір, розміщення), вживати відповідну термінологію; знання способів порівняння предметів за величиною, груп предметів за кількістю.

«Числа. Арифметичні дії з числами»

нумерація у межах 100; пряма і зворотна (у межах 20) лічба; місце числа у числовому ряді; парні і непарні числа; додавання та віднімання у межах 20 без переходу через розряд і т.п. Лічильні одиниці, міри вартості, монети, розмін. Місткість, літр. Маса, кілограм. Вимірювання часу (час, доба, тиждень і дні тижня, місяць, рік, година)

«Просторові відношення. Геометричні фігури»

відрізок, вимірювання та креслення відрізків. Основні геометричні фігури (коло, куля, квадрат, прямокутник, визначення кута).

«Арифметичні задачі»

прості текстові арифметичні задачі на різницеве відношення. Складені арифметичні задачі на дві дії.

«Робота з даними»

Структурні компоненти задач (умова, числові дані, розв’язок та відповідь).

Життєва компетентність:

намагається самостійно організовувати власне робоче місце; виконує арифметичні дії додавання та віднімання в межах 20; може користуватися обчислювальними прийомами; намагається користуватися математичною термінологією; з допомогою педагога розв’язує прості арифметичні задачі; з допомогою педагога визначає мету та планує власну діяльність на уроці; співпрацює з вчителем та однолітками у різних соціальних ситуаціях

математичного змісту; працює за інструкцією, намагається самостійно використовувати необхідні навчальні засоби (підручник, найпростіше математичне приладдя).

- у ВИДАХ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ зазначаємо, що компетентнісно орієнтоване навчання передбачає застосування методів, орієнтованих на активну діяльність здобувача освіти з ООП.

НАПРИКЛАД, стосовно предмета «Математика» (модифіковано) як варіант прописано:

З роз’яснення: компетентнісно орієнтоване навчання передбачає застосування методів, орієнтованих на активну діяльність здобувача освіти з ООП

До основних видів навчальної діяльності входять: організаційна діяльність (короткочасне цілевизначення (на короткі строки, в межах завдань), організація, самоконтроль, рефлексія); пізнавальна діяльність (засвоєння базових знань з математики); мовленнєва діяльність (усні висловлювання, письмово); текстова діяльність (сприймання і аналіз тексту, читання).

Принцип доступності лежить в основі навчального матеріалу кожного уроку, обов’язкове дотримання диференційованого підходу в навчанні. Додаткові перерви та фізкульт-хвилинки на уроці.

Корекція підходів до навчання з урахуванням особливостей психофізичного розвитку здобувача освіти передбачає чіткі повторювані інструкції з паузами та покрокові / поелементні алгоритми виконання завдань, способів пред’явлення і виконання завдань (застосування поелементного і поопераційного контролю), акцент на мінімумі ключових понять і виключення неважливих компонентів, зменшення інформативного навантаження (мінімум нових понять) та кількості завдань, модифікацію навчальних цілей з формулюванням на доступному здобувачу рівні, урахування зниженої інтелектуальної працездатності та організаційна підтримка, зниження складності завдань, демонстрація зразка виконання завдання із одночасною участю здобувача освіти у цьому процесі, допомозі з орієнтування у мікропросторі (зошита, підручника тощо), унаочнення дій та завдань, використання додаткових засобів і матеріалів, використання фактичного матеріалу, використання лінійки у процесі читання для полегшення останнього, привчання порівнювати свою роботу зі зразком, зниження вимог до участі у колективній роботі.

Перелік методів навчання: методи інтерактивного навчання (моделювання життєвих ситуацій, технологія «Незакінчене речення» і т.п.); метод поширення (того, що знає дитина); метод центру інтересів; пояснювально-ілюстративний метод; індуктивний і репродуктивний методи; індивідуальна і групова робота (в парах, в міні-групах) тощо.

Ігровий та пояснювально-ілюстративній методи.

Формування дій з предметами, що спрямовані на об’єднання множин, вилучення частини множини, поділ множин на рівні частини та інші предметно-практичні дії, які сприяють підготовці до засвоєння таких абстрактних математичних понять, як число і величина.

Арифметичні задачі, залежно від використання для їх складання наочного матеріалу, діляться на задачі-драматизації та задачі-ілюстрації (відповіді і запитання таких задач учень бачить, перераховуючи конкретні предмети або їхні зображення).

Розв’язання на наочному матеріалі складених арифметичних задач на дві дії.

По мірі оволодіння учнем навичками читання пропонується записувати дію і пояснювати, що нею знайдено.

Робота з монетами, годинником для вироблення практичних навичок.

Креслення з допомогою педагога відрізків, вимірює відрізки лінійкою.

Загадки математичного змісту. Дидактичні ігри і вправи з логічними блоками у межах можливостей дитини з ООП.

Виконання модифікованих завдань уроку з допомогою асистента вчителя.

Використання візуальних і позиційних вказівок.

3) ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА, яка містить інформацію стосовно модифікацій в системі оцінювання здобувача освіти з порушеннями інтелектуального розвитку загалом і у конкретній освітній галузі зокрема, особливості проведення контрольного оцінювання, потребу в індивідуальному навчальному плані.

Зокрема, як ПРИКЛАД конкретного випадку:

Оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти з ООП відбувається за модифікованими критеріями оцінювання. Модифікації оцінювання за окремими предметами виявляються в урахуванні прогнозованих помилок під час виконання завдань, що зумовлено наявними порушеннями: у галузі «Мовно-літературна освітня галузь» (з урахуванням порушення тонкої ручної моторики при письмі, недостатньо сформованими графомоторними навичками); у галузях «Математична освітня галузь» і «Інформатична освітня галузь» (з урахуванням інтелектуальних можливостей здобувача освіти і браком логічності мислення, погіршеною пам’яттю). Навчальні досягнення за рішенням команди психолого-педагогічного супроводу підлягають формувальному і підсумковому (бальному оцінюванню, що відповідає чотирьом рівням навчальних досягнень (початковий, достатній, середній, високий з урахуванням ООП учня). Модифікації в оцінюванні за всіма освітніми галузями – через зміну критеріїв оцінювання (застосування індивідуальної шкали оцінок відповідно до успіхів і витрачених зусиль здобувача освіти – особистісне, а не нормативне оцінювання); організуючу допомогу педагога; спрощення і багаторазове повторення інструкцій (через суттєво знижене розуміння усного мовлення, погіршену памʼять учня з ООП), надання додаткового часу на виконання завдань або їх скороченої кількості (зі зниженням складності), зміну форми відповіді. Вербальне оцінювання підкріплюється невербально (жестово, наліпки, фішки). Оцінювання навчальних досягнень доповнюється використанням портфоліо (за розділами: навчальні досягнення, соціальна компетентність, суспільна робота, творчі роботи, відгуки і побажання) у відповідності до цілей індивідуальної програми розвитку (ІПР). Характер оцінювання – мотивувальний. Функції оцінювання: діагностично-коригувальна, заохочувальна і стимулююча. Оцінки навчальної успішності з предметів виставляються у окремому класному журналі.

Індивідуальний навчальний план здобувача освіти з особливими освітніми потребами – модифікований відносно до типової освітньої програми ЗЗСО, кількість годин на тиждень – відрізняється від такої за типовою освітньою програмою (граничне тижневе навантаження без урахування корекційно-розвиткових занять з урахуванням виключення предметів «Іноземна мова», «Фізична культура» – 19 годин). Окремого індивідуального навчального плану здобувач освіти – потребує (див. Індивідуальний навчальний план здобувача освіти 3 класу).

Нарешті, на останній сторінці у файлі за наданим в тексті посиланням читачі знайдуть ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, який розроблено відповідно до індивідуальної навчальної програми для учня з порушеннями інтелектуального розвитку (з урахуванням виключених навчальних предметів («Іноземна мова» і «Фізична культура») і прописаних у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини годин корекційно-розвиткової роботи).

Посилання на файл, що містить Індивідуальну навчальну програму для учня з порушеннями інтелектуального розвитку + Індивідуальний навчальний план згідно програми - перейти